Перемичка-гребінка (шинний місток) для колодок слім-реле, 20 полюсів

це та сама синя (буває чорна й червона) планка, що стоїть згори ряду слім-модулів. Робить вона одну річ: з'єднує однойменні клеми сусідніх колодок, щоб спільну сторону котушок завести ОДНИМ проводом, а не двадцятьма — звідси й уся економія часу в щиті. За описом виробника Shenler перемичка SN20B з'єднує саме живлення й спільний вивід сусідніх колодок; фірмовий аналог у Schneider зветься RSLZ2 і має 20 полюсів (під ЇХНІ колодки RSLZ/SSLZ, не під 41F). Китайські лоти йдуть з підписом сумісності одразу для трьох родин — 41F-1Z-C2-1, SN20B і RSLZ2 — і в трьох кольорах, причому колір тут лише маркування, а не інша характеристика. Планка ламається на потрібну кількість полюсів — це видно на власному знімку: по всій довжині йдуть окремі сегменти, по одному на контакт, зʼєднані вузькими перемичками. Отже одна двадцятиполюсна гребінка закриває і кілька коротших рядів, і брати її під кожен ряд окремо не треба

з'єднати не ту сторону. Гребінка так само легко ляже на контактну сторону колодки, як на котушкову — і тоді замість спільного виводу котушок вийде з'єднання всіх навантажень між собою. Нумерація надрукована на самій колодці 41F-1Z-C2-1: A1 і A2 — котушка, 11 (COM), 14 (NO), 12 (NC) — контакт; звіряти ДО того, як планка защіпнулась. Друге — сумісність не за назвою, а за кроком: три родини, які перелічують продавці, це колодки різних виробників, і збігається в них ширина модуля, у 41F-1Z-C2-1 вона 6.2 мм. Куплена «під слім-реле» гребінка з іншим кроком просто не сяде. Третє — номінальний струм планки в прочитаних описах не вказаний узагалі; для котушок запасу вистачає з головою (у 24-вольтових це близько 7 мА на модуль, у 5-вольтових уже 34 мА), а от заводити через неї контактну сторону з робочим струмом навантаження — інша задача, і номінал під неї треба питати в постачальника