Частотний перетворювач Ennera FCE-2.2.3TT3, 2.2 кВт, 3×380 В

Каталожний номер: switching-vfd-ennera_fce

Та сама модель, на якій перевіряли пресет прошивки — і єдина, де працює реверс

Шукати: Ennera FCE-2.2.3TT3 перетворювач частоти 2.2 кВт 380В Modbus RS485

Специфікація

Комутує	380 В AC
Струм	5.1 А
Керування	Modbus RTU (RS485)
Тип	частотник

Що брати

паспортні дані знято з шильдика приводу в роботі: TYPE fce-2.2.3tt3, вхід AC 3PH 340–440 В 50–60 Гц, вихід AC 3PH 0–440 В, 2.2 кВт, 5.1 А, діапазон частот 0–999 Гц, CE / FCC / RoHS, зроблено на Тайвані. Останнє варте уваги окремо: це не китайське перемаркування, як можна було припустити за ціною. СУФІКС МОДЕЛІ читається і каже головне — скільки фаз. У «fce-2.2.3tt3» після потужності стоїть 3TT3: три фази на вході й три на виході. У виконаннях «fce-3.0.1hh3» і «fce-4.0.1hh3», що трапляються в українському роздробі, стоїть 1HH3 — один фазний вхід 220 В і однофазний вихід. Тобто позначення дозволяє відсіяти не те ще до дзвінка продавцеві, і плутати їх не можна: трифазний двигун від однофазного виконання не піде. ЧОМУ САМЕ ЦЯ МОДЕЛЬ. Пресет ennera_fce у прошивці знято рівно з цього приводу — у сорсах біля регістра частоти стоїть позначка «перевірено на залізі», якої немає в жодного іншого пресету. І це ЄДИНИЙ пресет із реверсом: якщо сценарію потрібен зворотний хід (мішалка, шнек), Delta й Danfoss його з коробки не дадуть. РЕГІСТРИ: цільова частота C11.01 (адреса 1101, масштаб ÷10), керуюче слово C08.08 (адреса 808) з командами 2 = пуск, 16 = реверс, 0 = стоп, 256 = скидання помилки; слово стану C12.20 (1220) з розбором бітів — біт 1 «працює», біт 5 «реверс»; код помилки C18.16 (1816). НАЛАШТУВАННЯ ПРИВОДУ: C08.01 = 0 (Modbus RTU), C08.02 — адреса, C08.03 = 3 (9600), C08.04 — формат кадру, C08.05 = 2 мс затримка відповіді, C08.06 = 0, і обов'язково C08.07 = 1 — дозвіл команд керування по шині, без якого привід мовчить навіть на читання. Далі C01.04 = 2 (джерело команд — комунікація) і C01.05 = 6 (джерело частоти — Modbus). Щоб задані по шині параметри пережили вимкнення, до керуючого слова додають 2048 — це біт запису в EEPROM. ЯК ПЕРЕВІРИТИ, що пресет підходить саме вашому екземпляру, не розбираючи привід: прочитати регістр 1220 кодом 03 і подивитись, чи осмислені біти стану. У Modbus-майстрі прошивки для цього є diagnose_device — він показує, скільки байтів прийшло, який slave відповів, код винятку й саме значення. Перед перевіркою C08.07 має вже стояти в 1. НА КОРПУСІ, крім клем: роз'єм Ext.Keypad під виносний пульт — це RJ45, але НЕ мережа, патчкорд від Ethernet туди не втикати. Мікроперемикач AO перемикає аналоговий вихід AO1 між напругою і струмом — звідси запасний шлях читати фактичну частоту аналоговим входом контролера, взагалі без Modbus. Мікроперемикач PN задає тип дискретних входів S1–S5, NPN чи PNP: від нього залежить схема підключення сухого контакту з контролера, і це та річ, яку зазвичай знаходять уже під час «чому не працює» ПАНЕЛЬ ЯК ДІАГНОСТИКА. Кнопки на пульті — MFK, PRG, SFT у верхньому ряду і RUN, ENTER, STOP у нижньому, плюс потенціометр. PRG і ENTER дають доступ до всього дерева параметрів, тож фактичні значення C01.04, C01.05 і C08.07 можна прочитати з самого приводу, не шукаючи паспорт: панель тут заміняє документацію, і для конкретного екземпляра вона точніша за неї. Світлодіод L/R — це Local/Remote, джерело команд: саме на нього дивляться, коли «Modbus не працює». Якщо він показує локальний режим, привід ігнорує команди по шині, скільки регістрів не пиши. Поруч F/R показує напрям обертання, RUN — роботу, а колонка Hz / A / V каже, яку саме величину показує дисплей. НАВІЩО РЕВЕРС НАСПРАВДІ. Це не абстрактна перевага: у прошивці є режим мішалки «гойдалка» (mix_mode = 2) — за описом у локалізації це «VFD-двигун на ролі Мішалка періодично змінює напрям обертання». Реалізовано його по-справжньому: у rb_scripts_internal.cpp команда резолвить роль у периферію й шле напрям через write_vfd_direction, у rb_basic_components.cpp режим 2 чергує напрям, а поруч ведуться лічильники напрацювання приводу у хвилинах і кількості реверсів. Два інші режими — 0 «мішалка» (привід у чані) і 1 «рециркуляція» (помпа ганяє рідину по колу) — реверсу не потребують і працюють на будь-якому приводі. Отже режим «гойдалка» з коробки доступний саме на цій моделі — з трьох пресетів у прошивці реверс має лише вона ПАСПОРТ ДВИГУНА В ПРИВІД. Група C00 — це те, з чого починають, і в пресеті прошивки її немає, бо вона не про Modbus: C00.03 — номінальна частота, C00.04 — номінальна напруга, C00.05 — номінальний струм; значення беруться з шильдика самого двигуна, а не вигадуються. C00.02 = 1 — скид до заводських налаштувань, тобто вихід, коли параметри заплуталися остаточно. Ці чотири пункти відомі з листування з продавцем, а не з паспорта виробника — паспорта в мережі немає, — проте вони підтверджують головне: нумерація C-груп на цьому приводі саме така, як у пресеті прошивки, тож C08.07, C01.04, C01.05 і C11.01 лежать у тій самій системі координат. КОД ПОМИЛКИ Er10 — «Motor overload», перевантаження двигуна. За тим самим листуванням це високе навантаження або заклинювання валу, а іноді й спрацювання захисту від низької напруги. Читається код з C18.16, тобто його видно в контролері без підходу до приводу ЩО ЩЕ Є В ПРИВОДІ, ЧОГО ПРОШИВКА ПОКИ НЕ БЕРЕ. Група C20 — суцільний блок телеметрії лише на читання, причому C20.01…C20.09 лежать поспіль з адреси 0x07D1: задана й вихідна частота, вихідна напруга, напруга шини DC, вихідний струм, струм моменту й намагнічування, потужність, оберти двигуна. Тобто струм і потужність приводу фізично доступні по тій самій шині — просто прошивка читає з частотника лише частоту, слово стану й код помилки. Там же поруч температура радіатора (C20.34) і кристала IGBT (C20.35), стан клем S1…S5 (C20.41…45), стан реле RLY1 (C20.52) і лічильник енергії (C20.31 і C20.32). ОБМЕЖЕННЯ ПРОТОКОЛУ, які треба знати до планування опитування: привід підтримує лише функції 0x03 (читання) і 0x06 (запис ОДНОГО регістра); 0x10 у розділі протоколу прямо названий непідтримуваним, хоча в переліку команд користувацького мануала він згадується — це розбіжність у самому документі. За один запит читається максимум 12 регістрів. CRC-16 звичайний, поліном 0xA001, ініціалізація 0xFFFF. ЩЕ З МАНУАЛА, ЩО ЗНІМАЄ ПИТАННЯ «ЧОМУ НЕ ПРАЦЮЄ»: мікроперемикач PN має параметрний відповідник C06.27 — 0 це джерело (PNP), 1 стік (NPN), і міняється лише на зупиненому приводі; аналоговий вхід AI1 стає 0–10 В при C06.43 = 6; C08.06 = 1 вмикає аварію Er16 при пропаданні обміну, а заводське 0 означає, що мовчазний майстер приводу не турбує; реверс задається не лише бітом 4 керуючого слова, а й відʼємною частотою в C11.01 — величина знакова, −25.00 Гц це −2500; C01.04 (джерело команд) міняється ТІЛЬКИ на зупиненому приводі, на ходу спроба ігнорується. Повна таблиця аварій Er01…Er47 з причинами, попередження E-001…E-007 і журнал останніх десяти аварій (C18.01…C18.10) — у документі картки

Чого не брати

трифазне виконання, на якому знято пресет, в українському роздробі знайти не вдалося: на 2026-08-22 у продавців траплялися лише ОДНОФАЗНІ FCE — 2.2, 3.0, 4.0 і 7.5 кВт із суфіксом 1HH3, тобто вхід 1ф 220 В. Трифазний 3TT3 у нас є в роботі, але як його купити повторно — питання відкрите, і це головний ризик позиції. Друге: реєстрову карту знято саме з 3TT3, і на однофазному виконанні номери параметрів можуть відрізнятися — C11.01, C08.08 і C08.07 звіряти в паспорті свого приводу, а ще краще перевірити читанням C12.20, як описано вище. Третє — формат зв'язку в прошивці НЕ налаштовується: UART для RS485 жорстко заданий як 8N1, без парності й з одним стоп-бітом (rb_modbus.cpp), а пресет описує 8N2, тож у C08.04 треба виставити 0: за оцифрованим мануалом це саме 8N1, а заводське значення там 1, тобто 8N2 (2 — 8O1, 3 — 8E1). Четверте — половина знайдених позицій цієї марки стояла «немає в наявності», тож наявність питати до оплати. І окремо про пораду «знизити цей захист», яка звучить у листуванні про Er10: захист від перевантаження двигуна прибирає не причину, а повідомлення. Er10 означає, що вал не крутиться так, як привід очікує, — заклинена мішалка, перекошений підшипник, завеликий момент або просіла напруга. Знижений поріг у цьому разі просто дозволить приводу гріти двигун далі, і закінчиться це обмоткою, а не помилкою на дисплеї. Спершу перевіряти механіку й напругу, і лише переконавшись, що навантаження справді штатне, а поріг заводський занизький, чіпати уставку ЩО ЗІЙШЛОСЯ З ПАПЕРОВИМ МАНУАЛОМ, А ЩО РОЗІЙШЛОСЯ. Керівництво до цього приводу оцифроване з фотографій паперового примірника й лежить у документації картки. Серія в ньому називається V5, і торгової марки ennera всередині немає взагалі — скрізь безособове «завод-виробник», тож офіційного паспорта під назвою ennera шукати марно. Слово стану C12.20 мануал підтверджує побітово — біт 1 «працює», біт 5 «реверс», рівно як у пресеті, перевіреному на залізі. А от три речі розійшлися, і кожна коштує запуску. ПЕРШЕ — розкладка C08.01 і C08.02. Пресет прошивки каже: C08.01 — вибір протоколу, C08.02 — адреса Modbus. Мануал каже протилежне: C08.01 — адреса 1…247, C08.02 — резерв. Третього джерела немає, тож обидва параметри читати з пульта СВОГО екземпляра до того, як шукати, чому привід мовчить. ДРУГЕ — що робить +2048 до керуючого слова. І пресет, і опис вище кажуть «збереження в EEPROM». За побітовою таблицею мануала біт 11 (2048) — це «дозвіл зміни функц. кодів по звʼязку», а збереження в EEPROM — біт 9, тобто 512. Якщо правий мануал, уставки, записані «з +2048», вимкнення живлення не переживуть, і виглядатиме це як «привід забув налаштування». ТРЕТЄ — ціна одиниці C11.01. У пресеті масштаб ×10, тобто 0.1 Гц на одиницю, з позначкою «перевірено на залізі». У мануалі — 0.01 Гц: 50.00 Гц це 5000, діапазон знаковий, ±C01.09. Різниця рівно в десять разів, і якщо правий мануал, задані 50 Гц дадуть 5 Гц. Перевіряти на своєму приводі по дисплею, а не по очікуванню

Ролі, під які підходить

heat_exchanger-in_braga-pump, cooler-in_water-valve

Де взяти

chastotnuk.in.ua 6000 ₴ однофазне виконання (1HH3): FCE-3.0.1HH3: 3.0 кВт, вхід 1ф 220 В, вихід 1ф 0–240 В, 13 А; на дату перевірки — немає в наявності
Prom 6500 ₴ однофазне виконання (1HH3): FCE-4.0.1HH3: 4.0 кВт, 220 В, 17 А
Prom 6340 ₴ однофазне виконання (1HH3): FCE-1HH3 7.5 кВт, вхід 1ф 220 В — вихід 3ф 220 В, знімна панель

Перевірено 22 серпня 2026 р.